КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ "ПЕРЕЩЕПИНСЬКИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ "БАРВІНОК" ПЕРЕЩЕПИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ"

 





Дитячий садок. Проблема вибору

Дитячий садок: для чого він?

На сьогодні питання вибору дитячого садка є проблемнішим, ніж 5-7 років тому. Бо, коло вибору стало ширшим: державні дитячі садки, приватні, різноманітні «центри» та «клуби раннього розвитку», тощо.

У кожного з цих закладів суспільного виховання є свої переваги і недоліки.

У державних дитячих садках недоліком є доволі велика кількість дітей в групах, можливо, недостатнє або застаріле обладнання та ігрове облаштування групових приміщень.

Переваги державного садка:

  • Безумовно, система в роботі, послідовність у вихованні і розвитку малюків;
  •  Кваліфікація та досвід педагогів (наразі вихователь без фахової освіти радше виняток, ніж правило, серед педагогів дитячих садків великий відсоток спеціалістів, які мають вищу фахову освіту). Нині в дошкільних закладах працюють люди, для яких виховання маленької людини, її вирощування – це покликання;
  • Виважений режим дня та науково обґрунтована організація життя дітей;
  • Доступна плата.

Серед переваг приватних дошкільних закладів:

  • Відносно невелика кількість дітей в групах (5-10);
  • Яскраве, розмаїте та ультрасучасне оснащення та обладнання.

Але це не завжди на користь дитині. Перенасичене предметне середовище, яке здебільшого не враховує вікових особливостей дитячої діяльності, потреб малюків, так само шкідливе, як і збідніле, обмежене. В обох випадках воно не стимулює власної активності дитини. Данина моді позбавляє іграшки саме розвивального ефекту.

Крім цього, недоліки приватних садків такі:

  • Бракує вільної діяльності дітям, діяльність обрана за власним бажанням;
  • Зазвичай пристосоване приміщення;
  • Люди, які працюють педагогами (теж, як правило, не мають відповідної фахової освіти, а звідси елементарне незнання і нехтування віковими особливостями психічного і фізичного розвитку дошкільників, неврахування закономірностей у становленні психіки);
  • Тут надають перевагу процесу навчання дітей, навіть у періоді раннього віку, щоб виправдати високу плату та «винятковість» закладу, нехтуючи провідним типом діяльності в цьому віковому періоді;
  • Предметною діяльністю, а в дошкільному – ігровою;
  • Такі дитячі садки зазвичай надають батькам нескінчений перелік наук, що пропонуються для засвоєння дитиною, незалежно від віку;
  • Елементи математики зазвичай мають гучну назву «Логіка»;
  • Навчання читання та письма;
  • Зображувальне мистецтво;
  •  Хореографія;
  • Театральна майстерність;
  • Англійська мова (безумовно) тощо.

До того ж, лише поодинокі приватні садки годують своїх вихованців. Здебільшого батьки самі вкладають своїм дітям обіди: йогурти, банани, печиво тощо. Велика плата за послуги, якість яких вкрай сумнівна.

Чи має переваги «центр раннього розвитку» - сказати важко, бо на разі ще невиявлені наслідки саме такого розвитку. Але, аналізуючи кілька конкретних прикладів раннього і надраннього розвитку малюків та його наслідки і прояви, хотілося б застерегти батьків: подумайте, скільки сил нервових,психічних, емоційних, фізичних – витратить ваш малюк на здобуття знань, значущість та потреба в яких саме для дворічної чи трирічної дитини – велике питання. Пам’ятайте, не самі знання є показником розвитку дитини, а вміння ним користуватись, застосовувати їх для вирішення практичних чи пізнавальних завдань.

Визначальний недолік таких шкіл – брак спілкування між дітьми: прямого, щирого, безпосереднього, зі всіма віковими своєрідностями дитячих стосунків! Батьки приводять малюків до таких закладів на чітко встановлений час, який, крім занять, нічого більше не передбачає, а за запізнення мами на 10-15 хвилин чи 30 хвилин ще й відповідний штраф можуть стягти.

До недоліків приватних дошкільних навчальних закладів (садків), центрів чи клубів розвитку дітей (зазвичай раннього розвитку) також треба зарахувати і те, що вони заманюють і зваблюють батьків імпортними методиками і технологіями навчання малюків, найпоширені з них – система М.Монтесорі, Вальдорфська школа (автор Р.Штайнер) підхід Домана тощо.

Тому, шановні батьки! Обирайте з розумом, не поспішайте приставати на яскраві сьогомодні, проте, не завжди виважені рішення щодо питань фізичного, нервово-психічного, психологічного розвитку маленької людини!

Як обрати дитячий садок?

Підшукуючи та обираючи дитячий садок для своєї дитини, батьки діють по-різному. Більшість діють традиційним і надійним способом: отримує інформацію від знайомих та сусідів. Хтось обирає найближчий дитячий садок, мотивуючи тим, що дитину не доведеться вранці ще кудись везти, а отже, менше буде стомлюватись, довше поспить, та й ми – батьки, менше будемо дратуватися та нервувати.

Отже, ви маєте адреси дитячих садочків і готові йти у «розвідку».

Ось Вам кілька порад:

  •  Прийдіть до дитсадка в період ранкової прогулянки, десь з 1000 до 1200 години. У цей час діти менше звертають увагу на нових дорослих, а ви не змінюючи звичної ситуації, отримаєте інформацію про ставлення вихователів до дітей, до своєї роботи, про їх відповідність, ви побачите чим зайняті діти, у що вони грають, яка участь педагогів у цих справах ( чи вони теж «гуляють»), у який спосіб педагоги спілкуються з малятами тощо, побачите територію дитсадка, а відповідно зможете оцінити їх охайність, естетичність та ефективність використання.
  • Обов’язково поспілкуйтесь з завідувачкою дитсадка. Попросіть показати його вам. Пройдіть по коридорах, розгляньте виставки дитячих робіт, зверніть увагу на інформаційні стенди для батьків, їх змістовне наповнення. Зверніть увагу на іграшки, їх розмаїття, доступність для дітей, відповідність вікові, чи цікаві вони дітям або відіграють лише представницько-презентаційну роль. Зайдіть у групу (можливо навіть не лише в ту, яка відповідає за віком вашої дитини), зазирніть у спальні, роздягальні, туалетні кімнати. Завітавши до групи, поспостерігайте за дітьми, це допоможе вам з’ясувати, що їм дозволяють робити в групі, як реагує на пустощі і неслухняність вихователь, чи дозволяє дітям вільно рухатись або ж стримують кожний їх крок, змушуючи смирно сидіти на стільчиках.
  • Ознайомтеся з режимом дня, його збалансованістю. Попросіть розповісти про заняття, свята, музичні і спортивні розваги.
  • Під час ознайомлення із садком, зверніть увагу, як розмовляють між собою вихователі, діти: як ставляться дорослі до малюків; чи не підвищують голосу; чи звертаються на ім’я; чи реагують на дитячі прохання та скарги і яким чином.

Ваше завдання – зрозуміти, чи готові тут поважати і розуміти вашу дитину.

До вибору дитячого садка варто поставитися дуже серйозно, навчальні програми і красиві  меблі – це далеко не головні критерії вибору. Якими б чудовими не були стіни і килими, вони так і залишаться для дитини чужими, якщо не буде душевного комфорту. Отже, головне в дитсадку – це люди.

Коли краще віддавати дитину в дитячий садок?

Питання про найкращі вікові рамки введення малюка в дитсадок є складним, бо немає однозначного остаточного вирішення. У якому віці краще віддавати малюка до дитсадка – у різних фахівців різні думки з цього приводу.

Деякі фахівці вважають, що до 2-х років взагалі не можна цього робити. Інші вважають, що треба вести в ясла краще 1,5 річного малюка, бо дитина після 2-х років вельми прив’язана до матері. Деякі вважають оптимальним періодом від 2,5 до 3 років.

Побутує думка, що найлегше до дитсадка звикають діти після чотирьох років. Мовляв, вони вже дорослі та інтерес до однолітків є сформованим. Все це правильно, проте не так просто.

За спостереженнями спеціалістів, з віком новачка продовжується і час його входження до дошкільного закладу, тобто старша дитина довше адаптується до нових умов.

Отже, не затримуйтесь з приходом в дитсадок! Зрозуміло, що сімя обиратиме і дитячий садок і зручний момент, коли саме відвести дитину в дошкільний заклад. Проте є кілька правил щодо того, коли малюка не можна віддавати до садка або краще з цим почекати. А саме:

  •  У сімї з’явилося немовля, якому тепер потрібно більше уваги і у мами тепер обмаль часу на його старшого брата чи сестру;Малюка можна віддавати в садок не раніше як за півроку після народження немовляти, коли старша дитина звикне до нього і буде впевнена, що батьки її не розлюбили;
  •  Батьки розлучаються. В тому, що тато йде з дому назавжди – малюк вбачає свою провину; «я погано себе поводив, не слухався, от тато мене й розлюбив». Для нього це трагедія. А якщо і мама ще віддає його чужим тьотям у чужий дім, який має назву «дитячий садок», то для малюка це означатиме, що мама вирішила покинути малюка, цей стрес дитина буде переживати так сильно, що це може позначитися на її здоров’ї;
  • Сімя нещодавно переїхала (менше як 1-1,5 місяця). Масштаб зміни не дуже суттєвий і змінили ви лише квартиру чи місто;
  • Якщо за 1,5-2,5 місяці від початку відвідування малюком дитсадка ви плануєте відпустку, тобто дитина не ходитиме до дитсадка від 2-х до 6-ти тижнів. Тому перше входження дитини в умовах дошкільного закладу краще планувати на час після відпустки;
  •  Дитина нічого не вміє робити самостійно, і ви бажаєте, щоб саме вихователька навчила вашого малюка одягатися, вмиватися, тримати ложку і виделку в руках та користуватися туалетом;
  •    Дитина нещодавно перенесла важке захворювання і є слабкою. Почекайте, загартуйте здоров’я малюка. Щойно його імунітет стабілізується і можна поступово ознайомлювати малюка з дитсадком.
Як підготувати малюка до вступу в дитячий садок?

Вашому малюку від 2-х до 3-х років. Він підріс і ви вирішили, що вже може ходити в дитсадок і треба з’ясувати, в який саме.

Насамперед, підготувати треба себе, шановні батьки! По-перше – до того, що призвичаєння малюка до умов дитячого садка – складний і досить тривалий процес. І підганяти його та поспішати самим аж ніяк не варто. Нерідко батьки ведуть малюка в дитсадок за потреби через домашні обставини і ставляться в такому разі до нього співчутливо, з жалем, і в присутності його, розповідаючи про свої переживання родичам, сусідам, знайомим тощо. В такій ситуації дитина також починає себе жаліти, вередує, відмовляється ходити в групу. У неї просто немає підстав вірити в те, що в дитсадку добре, весело, цікаво, бо батьки говорять зовсім інше.

Дуже важливо налаштувати малюка на зміни у його житті. А відповідно, про вступ у дитячий садок потрібно говорити в сімї, як про подію радісну, очікувану і в жодному разі не порівнювати з покаранням.

Привчений самостійно одягатися і роздягатися, умиватися та охайно їсти, користуватися за потреби носовичком, рушником, горщиком – малюк буде почуватися у нових умовах значно легше і впевненіше, ніж той, що приходить до дитсадка нічого не вміючи, відчуваючи свою безпорадність, безпомічність і потерпаючи від цього.

Ще одна проблема, яка постає перед дитиною у період звикання до дошкільного закладу, це входження в групу однолітків та налагодження стосунків з ними.

Деякі батьки обмежують спілкування своєї дитини з ровесниками, мотивуючи тим, що оберігають її від інфекційних захворювань. Спілкування з ровесниками – одне з найважливіших джерел розвитку дитини. Контакти між дітьми дають їм додаткові враження, позитивні переживання, відкривають можливість продемонструвати свої вміння.

Ознайомлюємо малюка з дошкільним закладом.

Наразі традиційно дитину вперше приводять до дитсадка зранку, принаймні у першу половину дня. А чи замислився будь-хто з дорослих, що бачить маленька дитина, прийшовши вперше до дитсадка, які думки народжуються в маленькій головці, які переживання стискають маленьке сердечко, які висновки вона робить з побаченого? Для того, щоб завадити таким, безумовно, хибним висновком маленької дитини і уберегти її від зайвих хвилювань і переживань; слід змінити традиційний підхід в організації ознайомлення з дитячим садком. І перенести першу зустріч у другу половину дня, на час вечірньої прогулянки, коли малюк зможе побачити найголовніший момент – як батьки забирають з дитячого садка своїх дітей. Вони тут лише граються!

За кілька днів до першого ознайомчого відвідування дошкільного закладу поговоріть з малюком, налаштуйте його на це. Скажіть, що ви можете показати йому дитсадок, де малечі цікаво живеться, де хороші, ласкаві вихователі – вони грають з дітьми, малюють, співають тощо.

Поки що не відволікайте увагу малюка на оточення (квітник, ігровий матеріал, гойдалки, спортивний майданчик).

Йдучи з території дитсадка, попрощайтесь з вихователем, не змушуючи до цього малюка, пообіцяйте прийти в гості ще.

Після того, як було встановлено контакт малюка з вихователем, можна вводити його в групову кімнату. У групу краще прийти незадовго до виходу дітей на вулицю.

Поступово щодня збільшуйте час перебування в групі, і таким чином малюк буде більше дізнаватися про справи, якими займаються малята і виявляється, в дитсадку малюють і ліплять, танцюють і співають, всі діти чимось зайняті.

Йдемо в дитячий садок.

Перед тим, як йти в дитячий садок, спокійно поясніть малюку, що там він, як і всі діти залишається один (без вас), але ви неодмінно скоро його заберете.

Перший день у дитсадку не має тривати більше, як 1,5-2 години. Надалі час перебування малюка в групі ви можете збільшувати, але обережно і поступово, орієнтуючись на поведінку малюка і обговоривши її з вихователем.

Залишивши дитину в групі – йдіть і не підглядайте ні в вікна, ні через паркан. Чи побачите ви свою дитину серед метушливої групи – питання, а от вона вас побачить точно, і тут сліз уже не уникнути.

Добре, якщо перший день перебування в дитсадку припадатиме не на початок тижня, а на середу-четвер – ближче до вихідних. Скорочений робочий тиждень і відповідно, збільшені вихідні дозволяють малюку повноцінно поновити сили його організму.

Про тривалість перебування другого дня домовтеся з вихователем, обговоривши поведінку малюка за першими результатами. Упродовж першого тижня кількість годин, які проводить малюк у дитсадку не має перевищувати трьох годин на день. Збільшувати час перебування малюка в новому колективі можна лише за його хорошого емоційного стану.

Варто створити оберігаючий режим: раніше вкладати дитину спати, довше перебувати з нею під час засипання і пропонувати улюблену їжу, не годувати насильно.

Варто бути вельми уважним до малюка в цей, складний для нього, період. Частіше пестіть, обнімайте, притискайте – тактильні відчуття такого плану заспокоюють малюка. Наберіться терпіння: невдовзі ранковий традиційний плач зникне.

Моменти, які допомагають дитині:

  • Варто сказати вихователям якими іменами ви зазвичай називаєте свого малюка вдома (не залежно від його офіційного імені);
  • Зняти нервове напруження в період призвичаєння до нових умов життя малюка допоможе іграшка, принесена з дому. Не варто забороняти дитині приносити з дому іграшку. Для дитини вона – певне підтвердження того, що її тут (у групі дитсадка) не залишать: її привели і заберуть додому.
Їжа та сон – складні сходинки.

Перша сходинка:

Привчити дитину обідати в дитячому садку. Не снідати, а обідати. Що підтримати саме малюка та додатково не травмувати його вранці, протягом перших 1-2 тижнів, годуйте дитину сніданком вдома і приводьте в групу перед початком занять. Тепер разом цікаво гратися, збиратися на прогулянку.

Якщо ваша дитина має алергічні реакції на якісь продукти харчування, обов’язково повідомте про це вихователя.

Друга сходинка:

Особливу увагу в період адаптування малюка до дитсадка, варто приділяти його сну. Проблема дитячого сну на цьому етапі розв’язуються в останню чергу. Треба зробити все для того, щоб не порушувати сну дитини, щоб вона спала достатню кількість часу в спокійній, звичайній обстановці. Сон поновлює сили дитячого організму працездатність нервових клітин. Виконує він і охоронну функцію під час перевтоми. Нервову систему дитини варто оберігати змалку.
 
Індивідуальні особливості адаптування.

Якщо ваш син чи донька непосидючі, активні, аж занадто рухливі, їм все, всюди і одразу треба, то такий малюк стикнеться у групі з тим, що його будуть дещо притримувати, пригальмовувати. Не ображайтеся за це на вихователя, бо у нього 10-15, а іноді і 20 дітлахів, і він береже їх усіх: від падінь, подряпин, необережності однолітків тощо. Але рухливому малюку все одно треба скинути зайву енергію. Допомогти йому в цьому можете саме ви, батьки. Забираючи свого малюка з дитсадка, дозвольте йому полазити по всіх драбинах на спортивному майданчику, пройтися по колоді, повисіти на турніку, погойдатися на гойдалці тощо. Надайте йому можливість виплеснути всі «не біжи», «не поспішай», «будь обережним», які він чув від вихователя і які стримували його фізичну активність.

Особливий аспект, який найбільше турбує батьків: більшість дітей справді починають хворіти у складний період адаптації. Але не поспішайте звинувачувати персонал дитячого садка, до певної міри причиною цього є функціональна нездільність організму маленької дитини, а тому вона вимагає особливої турботи і піклування збоку дорослих.

По-перше, виявляється нервове напруження. Організм слабшає – звідси і захворювання.

По-друге, в групі малюк не один – група дитсадка – це велика кількість контактів, хтось кашляє, у когось починається нежить, крім цього у приміщенні кілька годин поспіль дихають і дорослі , і діти.

Труднощі під час адаптації у якому б віці дитина вперше не прийшла б до дитсадка, для неї це сильний стрес.

Дуже важливо, щоб батьки в цей період ставилися до дитини уважно, турботливо, намагаючись допомогти пережити цей складний період у її житті, а не бути настирливими у своїх виховних планах та ідеях і не боролися з дитячими вередуваннями.

Пам’ятайте: ранок вашої дитини (її настрій та настрій батьків, її очікування та їх зацікавленість дитячими інтересами) визначатиме весь подальший день малюка в дитсадку!

Підсумки:

Ваш малюк знову радісний. Вдома його чекають розпитування. Дитина відчула себе рівноправним членом родини, впевнилася, що нічого не змінилося, що всі люблять її як і раніше.

Тепер вже можна подумати і про свої справи та інтереси, шановні батьки!
Пам’ятка батькам.
  1. Готуючись до дитсадка, докладно розкажіть малюку, як він удень ходитиме до дитсадка, а ввечері ви разом з ним будете займатися вдома цікавими справами.
  2. Ідучи будь-куди, завжди розповідайте малюкові, що буде, коли ви повернетесь, щоб у нього була впевненість в тому, що він потрібен вам!
  3. Навчайте дитину вдома всіх потрібних навичок самообслуговування та взаємодії.
  4. Обираючи дитсадок, звертайте увагу на вихователів. Чи хочете ви щодень приводити сюди свою дитину? Якщо так, робіть це впевнено.
  5. Збираючись вести малюка до дитсадка, домовтеся з вихователем, що певний час відвідуватимете його з дитиною, проте дослухайтеся до рекомендацій вихователя щодо цього.
  6. Відводячи малюка до дитсадка, дайте йому улюблену іграшку, сказавши при цьому : якщо ти захочеш, щоб я про тебе подумала, візьми і притисни її до себе. І я одразу про тебе подумаю. Ілюзія управління батьками дуже важлива для малюка. Вона знижує реакцію стресу на нову ситуацію.
  7. Частіше говоріть дитині про свої почуття і проявляйте їх.
  8. Завжди знаходьте час вислухати, що непокоїть вашу дитину, які у неї труднощі, чого вона досягла.
  9. Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сімї та зберігаючий режим дня. Оберігайте нервову систему дитини!
  10. Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою.
  11. Найголовніше – почувайтеся компетентними батьками, тобто вірте, що з будь-якою складною ситуацією можна справитися, якщо її вирішувати, а не відкладати.
Адміністрація ДНЗ «Барвінок»

1
2
3
4
5